В Держгірпромнагляді відбулася нарада щодо роботи уповноважених організацій Друк
26 листопада 2009 року в Держгірпромнагляді відбулася нарада на тему «Удосконалення роботи уповноважених організацій та нормативно-правової бази щодо експертизи у галузі охорони праці і промислової безпеки»

 

Порядок денний наради:

1. Вступне слово (Дєньгін А.П. – Перший заступник Голови Держгірпромнагляду).
2. Нормативне забезпечення та сучасний стан справ з визначенням та діяльностю уповноважених організацій (Перевозник І.О. – начальник управління науково – технічного забезпечення державного нагляду, 15 хвилин).
3. Огляд стану експертних послуг в умовах кризи (Тоблер І.О. СП «ТЮФ НОРД- ДІЕКС», 15 хвилин).
4. Про механізм перевірки та аналізу експертних висновків, які підготовлені експертними організаціями (Пустовий В.М. – директор ТОВ «Діалаб» ЛТД, 10 хвилин).
5. Протиріччя нормативно – правової бази, що мають місце при здійсненні експертної діяльності уповноваженими організаціями та організація доступу до аналізу нещасних випадків та аварій, що трапились на території України (матеріалів розслідування) (Гончаренко В.І. – начальник ДП «Київський ЕТЦ», 10 хвилин).
6. Щодо виконання наказу Держнаглядохоронпраці від 28.07.04 № 179 «Про визначення уповноважених організацій» (Топчий С.Є. – начальник ДП «Луганський ЕТЦ», 5 хвилин).
7. Щодо роботи уповноважених організацій у АР Крим та м. Севастополі (Тичина В.М. – начальник ДП «Кримський ЕТЦ», 5 хвилин).
8. Обговорення пропозицій.
9. Заключне слово (Дєньгін А.П. – Перший заступник Голови Держгірпромнагляду).


Доповідь начальника Київського ЕТЦ Гончаренко В.І.
Тема доповіді:
Протиріччя нормативно - правової бази, що мають місце при здійсненні експертних робіт Київським ЕТЦ і організація доступу уповноважених організацій до аналізу нещасних випадків і аварій (матеріалів розслідування), що трапилися на території України.


Робота в галузі охорони праці та промислової безпеки вимагає постійного удосконалення як нормативної бази, так і якості експертних робіт. Такі вимоги сьогодення і вони обґрунтовані. Особливо це стосується уповноважених організацій, так як вони можна сказати є «флагманами» експертної діяльності. Хотілося б розглянути ряд питань, що стосуються нашої роботи.
На сьогоднішній день чинні правила: НПАОП 0.00-1.07-94 «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском»; НПАОП 0.00-1.08-94 «Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів»; НПАОП 0.00-1.26-96 « Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0, 07 МПа, водогрійних котлів і водонагрівачів з температурою нагріву не більше 115 С »; НПАОП 0.00-1.11-98« Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води »; НПАОП 0.00-1.09-04 «Правила державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично - дорожній мережі загального користування» не приведені у відповідність до вимог «Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки", затвердженого Постановою КМУ № 687 від 26 травня 2004 року.


Одним з прикладів невідповідності є терміни: технічний огляд та технічне опосвідчення. Відповідно до «Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», затвердженого Постановою КМУ № 687 від 26 травня 2004 року - технічний огляд це комплекс робіт з контролю технічного стану та випробування обладнання. У перерахованих вище правилах для контролю технічного стану об'єктів котлонагляду використовується термін - технічне опосвідчення. На наш погляд ці терміни (технічний огляд та технічне опосвідчення) несуть один і той же зміст, оскільки передбачають як проведення огляду обладнання, так і його випробування. В правилах реєстрації технологічного транспорту (НПАОП 0.00-1.09-04 «Правила державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично - дорожній мережі загального користування»), поняття технічного огляду трактується як оцінка технічного стану транспортного засобу на відповідність вимогам нормативно - правових актів з охорони праці та навколишнього середовища. Як бачимо, немає випробування обладнання. Можна навести ще ряд прикладів подібних невідповідностей. Цю тему піднімав журнал «Охорона праці» (№ 3 2008 року) у статті головного державного інспектора Київської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві М. Федоренко «Технічний огляд або технічне опосвідчення?». У зв'язку з цим необхідно встановити однозначну термінологію контролю технічного стану об'єктів, оскільки неоднозначність в цих питаннях може призвести до різних підходів при проведенні експертизи і вплинути на безпеку виробництва.


Також зазначені вище правила не приведені до вимог «Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами», затвердженого постановою КМ України № 1631 від 15 жовтня 2003 року.
Наприклад: у цих НПАОП як і раніше, записано про необхідність видачі дозволів органами Держгірпромнагляду на виготовлення об'єктів котлонагляду, а не на роботи підвищеної небезпеки, які виконуються в процесі виготовлення об'єктів котлонагляду.
Ми, як організації, зацікавлені у приведенні перерахованих невідповідностей до єдиного знаменника не повинні сидіти і чекати у «моря погоди».


Також має місце ще одна невідповідність, ДСТУ 4046-2001 «Обладнання технологічне нафтопереробних, нафтохімічних і хімічних виробництв. Загальні технічні вимоги». не відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.07 - 94 «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском» в частині величини пробного тиску при проведенні пневматичних випробувань посудин і значно знижує вимоги НПАОП. Пробний тиск при якому проводиться випробування посудини, що відпрацювало свій нормативний термін експлуатації (відповідно до Правил по посудинах) повинний бути рівним 1,25 від робочого тиску, а відповідно до вимог ДСТУ - 1,1 від робочого тиску. Як бачимо, різниця у вимогах істотна - 0,15 від робочого тиску.


І деякі експертні, уповноважені організації керуються менш жорсткою нормою (згідно з ДСТУ 1,1 від робочого тиску). Такі різночитання, на наш погляд, повинні бути усунені.


Торкаючись цієї теми, хочу звернути увагу на наступні обставини.
Відповідними пунктами Правил по об'єктах котлонагляду конкретно перераховані основні види неруйнівного контролю (візуальний, радіографічний, ультразвуковий, радіоскопічний і т.д.). Акустична емісія в числі основних методів контролю не вказана і, як правило, може використовуватися як додатковий метод контролю металу, тобто у поєднанні з основними видами контролю.


У той же час інші нормативні документи, а саме: ДСТУ 4227 - 2007 «Настанова щодо проведення акустико - емісійного діагностування об" єктів підвищеної небезпеки»; ДСТУ 4046-2001 «Обладнання технологічне нафтопереробних, нафтохімічних і хімічних виробництв. Загальні технічні вимоги» допускають застосовувати метод акустичної емісії в якості основного методу контролю.
Такі розбіжності в нормативних документах, на наш погляд можуть вплинути на безпеку виробництва.


Як приклад, хочеться навести недавній випадок. За дорученням Комітету начальником лабораторії об'єктів котлонагляду і підйомних споруд нашого експертно - технічного центру було проаналізовано експертний висновок з оцінки технічного стану посудини (холодильника - конденсатора) одного з хімічних підприємств (ВО «Рівнеазот»). При пуску в експлуатацію цієї посудини (після проведення йому експертних робіт) стався вихід середовища - нитрозних газів через дефектну ділянку метала, компенсатора обичайок посудини. В процесі аналізу документа було з'ясовано, що при проведенні експертних робіт було передбачено проведення пневматичного випробування посудини і використання АЕ - контролю, що не відповідає НПАОП 0.00-1.07 - 94 «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском», але не суперечить ДСТУ 4046-2001 «Обладнання технологічне нафтопереробних, нафтохімічних і хімічних виробництв. Загальні технічні вимоги». Також пневматичне випробування даної посудини вироблялося пробним тиском 1,1 робочого тиску (згідно з ДСТУ 4046 - 2001).


З огляду на все вищевикладене, ми вважаємо, що якби під час проведення експертного обстеження (технічного діагностування) і випробування посудини здійснили контроль якості зварних з'єднань і основного металу традиційними основними методами контролю (ультразвуковим, радіографічним, і т.д.), а також виконали ці роботи у відповідності до НПАОП 0.00-1.07-94 «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском» (застосувавши гідравлічне випробування пробним тиском рівним 1.25 від робочого тиску) то будь - який дефект, який викликав випуск газу через корпус посудини, був би вчасно виявлений і усунутий.
Це питання (про правомірність та доцільність заміни традиційних методів неруйнівного контролю акустико - емісійним контролем) піднімався нами на Всеукраїнському науково - практичному семінарі «Неруйнівний контроль в промислової безпеки», який відбувся 22 - 23 жовтня 2009 року в м. Києві.


Для здійснення експертної діяльності на належному рівні, на наш погляд, вкрай необхідна інформація про об'єкти підвищеної небезпеки. Досить показовим був порядок направлення інформації, який існував у Комітеті до 1996 року. Коли щоквартально направлялися до теруправління аналізи нещасних випадків, що сталися в країні (матеріали розслідування). Адже проаналізовані матеріали розслідування (розкладені по поличках), є показником слабких місць у проведенні експертних робіт, експлуатації обладнання та проведення робіт підвищеної небезпеки.


Також хотілося б сказати про реєстр об'єктів підвищеної небезпеки. Наша організація згідно з Наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці № 270 від 06 грудня 2004 року «Про затвердження Порядку ведення обліку даннях про технічний стан машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» веде облік технічного стану обладнання Київській області та м. Києва. На жаль не всі колеги розуміють це і беруть участь у наповненні бази реєстру. Хотілося б порозуміння в цьому питанні. На сьогоднішній день дві уповноважені організації не подають даних взагалі, це - ДП "Атестаційний центр неруйнівного контролю при ІЕЗ ім. Е.О. Патона "і ТОВ" РЕМО ". Найбільш відповідальними організаціями, в плані подачі інформації про результати технічного огляду та експертного обстеження, є ТОВ НВФ «Промсервісдіагностіка» і ТОВ «Експертиза, проектування, сервіс». Виходить, що деякі організації хочуть мати права, які дає статус уповноваженої організації, але не хочуть мати обов'язків. Це, на наш погляд неприпустимо.


Підводячи підсумки свого виступу, пропоную:
1. Розробити і внести зміни до Правил по об'єктах котлонагляду відповідно до «Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами», затвердженого постановою КМ України № 1631 від 15 жовтня 2003 року; «Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки ", затвердженого Постановою КМУ № 687 від 26 травня 2004 року.
2. Привести ДСТУ 4046 - 2001 «Обладнання технологічне нафтопереробних, нафтохімічних і хімічних виробництв. Загальні технічні вимоги» відповідно до вимог Правил по посудинах НПАОП 0.00-1.07-94.
3. Направляти щоквартально аналізи нещасних випадків (матеріалів розслідування) в ЕТЦ.
4. Позбавляти статусу уповноваженої ті організації, які не виконують своїх обов'язків.

 

ДП "КЕТЦ" © 2000-2022
Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше.